Вакцинація в Україні: що важливо знати дітям і дорослим

Вакцинація залишається одним із ключових способів захисту від небезпечних інфекційних захворювань. Вона потрібна не лише дітям: імунітет проти окремих інфекцій із часом слабшає, тому деякі щеплення необхідно поновлювати і в дорослому віці.

Особливого значення профілактика інфекцій набуває в умовах війни, коли травми, контакти з кров’ю поранених та перебування у великих колективах можуть створювати додаткові ризики інфікування.

БЦЖ: захист від туберкульозу з перших днів життя

Захист дитини від туберкульозу розпочинається з перших днів життя. Відповідно до Календаря профілактичних щеплень, вакцинацію БЦЖ проводять через 24 години після народження до виписки з пологового стаціонару. Якщо щеплення не було зроблено в пологовому будинку, дитину необхідно вакцинувати якомога швидше після виписки.

Для дітей віком до 7 місяців, які не мали відомого контакту з людиною, хворою на туберкульоз, попередня діагностика перед вакцинацією не потрібна. Починаючи із 7 місяців БЦЖ проводять після відповідного тестування та лише за негативного результату. Наздогнати пропущене щеплення можна до 18 років, якщо дитина раніше не була вакцинована.

Вакцина БЦЖ особливо важлива для захисту немовлят від генералізованих і небезпечних форм туберкульозу, зокрема туберкульозного менінгіту.

Як забезпечується належне зберігання вакцин?

Від виробника до кабінету щеплень вакцина проходить так званий холодовий ланцюг. Для більшості вакцин на відповідних етапах підтримується температура від +2 °C до +8 °C, а для окремих препаратів можуть бути потрібні значно нижчі температури.

У медичних закладах використовують спеціальне холодильне обладнання, а під час транспортування — термобокси та сумки-холодильники. Температуру контролюють спеціальні реєстратори — термологери. Якщо температурний режим порушується, це фіксується.

Пацієнт також може попросити медичного працівника показати флакон перед вакцинацією та звернути увагу на термоіндикатор.

Хронічне захворювання — не автоматичне протипоказання до щеплення

Поширеною помилкою є переконання, що за наявності хронічного захворювання вакцинуватися не можна. Насправді люди з діабетом, астмою, серцевими, нирковими, аутоімунними та іншими патологіями можуть мати вищий ризик тяжкого перебігу певних інфекцій.

Окрім щеплень за національним Календарем, лікар може рекомендувати додаткові вакцини з урахуванням стану здоров’я. Наприклад, вакцинацію проти пневмококової інфекції та щорічну вакцинацію проти грипу рекомендують розглядати людям із хронічними захворюваннями органів дихання та низкою інших станів.

Водночас при деяких імунодефіцитних станах існують обмеження щодо використання живих вакцин. Тому індивідуальну схему вакцинації необхідно визначати разом із лікарем.

Які щеплення важливі для дорослих?

Вакцинація не закінчується в дитинстві. Згідно з матеріалами, дорослим варто пам’ятати про такі щеплення:

• дифтерія та правець — ревакцинація кожні 10 років, починаючи з 16 років; вона передбачена Календарем і є безоплатною;
• грип — вакцинацію рекомендовано проходити щороку;
• COVID-19 — актуальність вакцинації насамперед стосується людей із груп ризику;
• гепатит B — дорослим, які не отримали відповідний курс вакцинації в дитинстві;
• гепатит A — може бути рекомендований залежно від індивідуальних факторів ризику;
• ВПЛ — вакцинація допомагає запобігати низці онкологічних захворювань.

В умовах війни особливо важливо перевірити статус вакцинації проти дифтерії та правця, а також обговорити з лікарем захист від гепатиту B та інших інфекцій відповідно до індивідуальних ризиків.

Що робити, якщо не пам’ятаєте, які щеплення отримували?

Зверніться до свого сімейного лікаря або педіатра. Лікар допоможе оцінити вакцинальний статус, наявність можливих протипоказань та скласти індивідуальний план необхідних щеплень.

Вакцинація — це захист, який важливо підтримувати протягом усього життя. Не відкладайте консультацію з лікарем і перевірте, чи всі необхідні щеплення у вас та ваших дітей зроблені вчасно.